Технологія навчання математики у початкових класах. Структура, вимоги та особливості технологій навчання математики

      Оновлення та перебудови безперервної системи освіти спрямовують на підготовку для сучасної школи вчителя початкових класів, який володіє новітніми концептуальним і методологічними засадами викладання, технологіями навчання, має достатньо розвинений педагогічний світогляд та переконання. Сьогодення вимагає від учителя початкових класів високої майстерності, професіоналізму, уміння творчо підходити до розв’язання проблем навчання молодших школярів окремим навчальним предметам.

       Проблему використання технологій навчання розглядали учені В. І. Євдокимов, І. А. Зязюн, Н. В. Кузьміна, О. Г. Кучерявий, А. К. Маркова, В, О. Сластьонін та інші. Для викладання математики молодшим школярам передбачається урахування сучасних тенденцій розвитку математичної освіти, нової парадигми початкової математичної освіти, теоретичного доробку щодо впровадження новітніх технологій та реалізації особистісно-зорієнтованого навчання. У працях М. В. Богдановича, Л. М. Дутко, М. В. Козака, Г. Копернік, Я. А. Короля, Л. П. Кочиної, Н. П. Листопад, В. М. Московченко, Л. Штабової досліджуються питання програмового забезпечення процесу навчання математики за різними методичними підходами.

       Технологія навчання розглядається як дидактична система взаємодії педагога та дітей, яка спрямована на досягнення освітніх цілей за допомогою визначеної послідовності етапів і яка передбачає: цілепокладання та мотивацію навчальної діяльності; актуалізацію раніше набутих знань як опори при вивченні нового матеріалу; перерозподіл та структурування базових знань, складання дидактичних програм розвитку дітей (індивідуальні, групові); процесуально-діяльнісну реалізацію, проведення коригувальних процедур на основі адекватних засобів управління; контроль та оцінку динаміки особистісного математичного розвитку учнів, самоаналіз педагогом результатів педагогічної праці.

       Розробка та впровадження технології має здійснюватися у межах особистісно-орієнтованої моделі навчання з метою забезпечення неперервного математичного розвитку молодших школярів. У технології навчання основна увага має надаватися конструюванню процесу навчання, в якому для кожному учневі створюються умови для самореалізації, тобто вияву власних бажань, задоволення пізнавальних потреб, розвитку математичних здібностей, збагачення емоційно-почуттєвої сфери, та самоствердження у різних видах математичної діяльності. Концептами у розробці технологій навчання обрано: а) взаємодоповнення змістовної сторони навчання (горизонтальна наступність); б) покомпонентну взаємоузгодженість у математичній діяльності між роками навчання (вертикальна наступність).

        В опрацюванні технології навчання основною метою визначено моделювання змістового компонента математичної діяльності через залучення комплексу дидактичних матеріалів. До системи завдань висунуто такі вимоги: - інтегрованості, що передбачає формування у дітей цілісного погляду на світ; розвитку рефлексії на наочно-навчальному матеріалі; поєднання за принципом доповнення у змісті навчання тем з інформатики та логіки (атрибутивні висловлення та висловлення з відношеннями, істинність – хибність висловлень), логічної з мовною підготовкою (прості, складені судження та будова речень, суб’єкт – предикат судження та граматична правильність мови); комбінаторних умінь за допомогою паперового конструювання; - відповідності меті, тобто складання і систематизація математичних завдань зорієнтовані на засади освітньої галузі «Математика» ДСПЗО та вимоги програми з математики для учнів 1 – 4 класів. - багатофункціональності, коли при виконанні одного завдання з математики досягається кілька дидактичних цілей; - перспективності, що передбачає врахування фактичного досвіду математичної діяльності, рівня математичного розвитку учнів та зорієнтованість на зону найближчого розвитку молодших школярів.