Технологія випереджувального навчання математики молодших школярів

      Створення умов для забезпечення успіху в навчання молодших школярів С. М. Лисенкова вбачає в організації навчальної праці таким чином, щоб у кожного учня формувати уміння вчитися, виховувати наполегливість, самостійність, дисциплінованість та відповідальність, розвивати прийоми саморегуляції у комфортному навчальному середовищі. Випереджувальне навчання математики є навчання на перспективу, коли вивчення складних тем розпочинається задовго до їх календарного терміну. Резерв у часі дозволяє детально відпрацювати кожен елемент, кожну операцію та підготувати підґрунтя для свідомого сприйняття школярами базових тем початкового курсу математики.

      Основними методичними «інструментами» виступають опорні схеми та коментоване управління. Схеми-опори виконують функції демонстраційної наочності, яка допомагає учням засвоїти математичні закономірності та відношення, ознайомитися зі змістом понять та працювати згідно зі зразками міркувань в обчислювальній, креслярській чи вимірювальній діяльності. Опорні схеми подаються у вигляді таблиць, схем, малюнків, карток. С. М. Лисенкова поділяє схеми-опори на великі, демонстраційні (до теми) та маленькі або роздавальні (до конкретного уроку). Опорні схеми відрізняються від традиційних схем тим, що вони є опорами мислення, опорами дій. Учні використовують опори усвідомлено: складають правило за схемою, виконують за ними практичні дії. Коментоване управління базується на поєднанні трьох взаємопов’язаних дій (розмірковую, висловлююсь, записую) та дозволяє, з одного боку, розвивати активний математичний словник школяра, а з другого – здійснювати моніторинг навчальних досягнень кожного учня з математики. Навчання молодших школярів розмірковувати вголос стимулює учні до чіткого, аргументованого викладу математичного матеріалу, логічної будови відповіді та привчає до самоконтролю за власною діяльністю.

      Перспективна підготовка створює резерв часу для виконання завдань на об’єднання близького за тематикою матеріалу та поступового наближення до складної теми. Узагальнений характер схем-опор дозволяє багаторазово повторювати математичні знання та готувати учнів до сприймання нових тем. Перехід від виконання вправ, які конкретизують математичні знання на мікрорівні у різних навчальних ситуаціях, до завдань узагальнювального характеру сприяє формуванню повноцінного операційного досвіду математичної діяльності молодших школярів. Вивчення складних тем проводиться на трьох етапах з поступовим переходом від простого до складного у процесі формування повновартісних математичних знань.

     Вкажемо на етапи перспективної підготовки до вивчення складаних тем. Перший етап передбачає ознайомлення учнів з новими поняттями теми, яка вивчається з випередженням. Проводиться активна робота зі схемами-опорами, виконуються практичні завдання з коментованим управлінням, коли кожен учень зосереджується на новому матеріалі, оволодіває новими поняттями чи способами діяльності. На другому етапі уточнюються, систематизуються знання з теми, відпрацьовуються прийоми математичної діяльності на узагальнених схемах. Школярам пропонуються завдання для самостійного опрацювання за узагальненими схемами-опорами. На другому етапі здійснюється випередження у вивченні нового матеріалу з математики у початкових класах. На останньому, третьому, етапі формуються повновартісні математичні знання без використання схем-опор, але з перспективою на оволодіння учнями новими знаннями. Наведемо приклади перспективної підготовки з математики до теми «Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток». І етап: Подання двоцифрового числа сумою розрядних доданків; Табличне додавання одноцифрових чисел; Виконання дій на правило додавання суми до суми; Десятковий склад числа; Структурна схема прийому порозрядного додавання (схема-опора); Структурний запис додавання (віднімання) двоцифрових чисел без переходу через десяток (схема-опора); Обчислювальний ланцюжок (схема-опора); Правило додавання двоцифрових чисел (схема-опора). ІІ етап: Учням пропонується система завдань на закріплення обчислювального прийому. Вони відтворюють зразки міркування щодо послідовності обчислювальних операцій і виконують дії додавання та віднімання у зовнішній мові. ІІІ етап: формується навичка швидкого і правильного виконання дій додавання та віднімання над двоцифровими числами. Наведемо приклади схем-опор для розв’язування задач різних типів. 5 кг ? на 3кг Б.

7 ц. ? 9 ц.

Задачі на залежність між величинами. ЦінаКількістьВартість
ЦКВ
В:КВ:ЦЦ*К
В результаті випереджувального навчання в класі створюється єдиний темп роботи з резервом часу у вивченні нових тем з математики та виконується учнями значний обсяг математичних вправ.