Технологія методичного проектування процесу навчання математики молодших школярів

     Педагогічне моделювання виступає основою для дидактичного проектування. Під педагогічною моделлю розуміється штучно створений мисленнєвий образ, який зберігає інваріантність структури об’єкту дослідження, віддзеркалює та відтворює властивості, взаємозв’язки і відношення компонентів об’єкту. Модель навчання визначається як педагогічна техніка, система методів та організаційних форм, спрямованих на дослідження реального процесу навчання учнів. Моделі поділяються на семіотичні, коли передбачається робота зі знаково-семіотичною інформацією, її переробкою, складанням схем, таблиць, та імітаційні, що містять аналітичні матеріали щодо відповідності реальної дидактичної ситуації освітнім вимогам та умовам щодо їх досягнення. Інша класифікація поділяє методи на: усталені (традиційна класно-урочна система навчання), варіативні (предметне навчання з використання індивідуально-групових форм навчання), когнітивно-диференційовані (навчання учнів у групах з урахуванням рівня розвитку пізнавальних процесів), інтегративні (поєднання дидактичних та особистісних аспектів математичного розвитку школярів), інноваційні (орієнтовані на упровадження новітніх технологій навчання).

       Проектування виступає важливим інструментом для розробки педагогічних проектів, що забезпечили б неперервність засвоєння математики у початкових класах. Проектування передбачає існування окремих моделей-претендентів в організації навчання молодших школярів математики, складання яких залежить від концептів математичної освіти. Основна мета проектування полягає у створенні проекту-програми з чітко визначеними приписами, зорієнтованими на підготовку учнів до вивчення математики. Дидактичний концепт проектування спрямований на розвиток пізнавальної активності та математичного мислення учасників навчального процесу. Проектна область містить компоненти: а) змістовий, що описує узгодженість, співвіднесеність та перерозподіл змісту математичної освіти; б) операційний, який враховує вимоги стандартів математичної освіти відповідно до освітньої галузі «Математика» ДСПЗО. Інструментальна основа проектування передбачає системну реалізацію методичного підходу за принципами навчання. Уміння використовувати на практиці метод проектів є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний розвиток дитини в навчально-виховному процесі.

     Педагогічне моделювання віступає основою для дидактичного проектування. Під педагогічною моделлю розуміється штучно створений місленнєвій образ, Який зберігає інваріантність структури об'єкту дослідження, віддзеркалює та відтворює Властивості, взаємозв'язкі і відношення компонентів об'єкту. Модель навчання визначається як педагогічна техніка, система методів та форм організаційніх, спрямованих на дослідження реального процесу навчання учнів. Моделі поділяються на семіотічні, коли передбачається робота зі знаково-семіотічною інформацією, Її переробки, складання схем, таблиць, та імітаційні, що містять Аналітичні матеріали щодо відповідності реальної дидактичної ситуації освітнім вимогам та умовах щодо ЇХ досягнення. Інша класифікація поділяє методи на: усталені (традіційна класно-урочна система навчання), варіатівні (предметно навчання з використання індивідуально-групових форм навчання), когнітивно-діференційовані (навчання учнів у групах з урахуванням рівня розвитку пізнавальніх процесів), інтегратівні (Поєднання дидактичних та особістісніх аспектів математичного розвитку школярів), інноваційні (орієнтовані на упровадження новітніх технологій навчання). Проектування віступає важливий інструментом для розробки педагогічних проектів, що забезпечілі б неперервність засвоєння математики у початкових класах.

      Проектування передбачає існування окремих моделей-прет в організації навчання молодших школярів математики, складання якіх Залежить від концептів математичної освіти. Основна мета проектування полягає у створенні проекту-програми з чітко визначеними Приписах, зорієнтованімі на підготовку учнів до вивчення математики. Дидактичний концепт проектування спрямованих на розвиток пізнавальної актівності та математичного мислення учасників навчального процесу. Проектна область містіть компоненти: а) змістовій, що опісує узгодженість, співвіднесеність та перерозподіл змісту математичної освіти; б) ОПЕРАЦІЙНИЙ, Який враховує вимоги стандартів математичної освіти Відповідно до освітньої галузі «Математика» ДСПЗО. Інструментальна основа проектування передбачає системно реалізацію методичного підходу за принципами навчання. Уміння вікорістовуваті на практиці метод проектів є показники високої кваліфікації педагога, ЙОГО інноваційного мислення, орієнтації на особістісній розвиток дитини у навчально-виховному процесі.

Педагогічне моделювання виступає основою для дидактичного проектування. Під педагогічною моделлю розуміється штучно створений мисленнєвий образ, який зберігає інваріантність структури об’єкту дослідження, віддзеркалює та відтворює властивості, взаємозв’язки і відношення компонентів об’єкту. Модель навчання визначається як педагогічна техніка, система методів та організаційних форм, спрямованих на дослідження реального процесу навчання учнів. Моделі поділяються на семіотичні, коли передбачається робота зі знаково-семіотичною інформацією, її переробкою, складанням схем, таблиць, та імітаційні, що містять аналітичні матеріали щодо відповідності реальної дидактичної ситуації освітнім вимогам та умовам щодо їх досягнення. Інша класифікація поділяє методи на: усталені (традиційна класно-урочна система навчання), варіативні (предметне навчання з використання індивідуально-групових форм навчання), когнітивно-диференційовані (навчання учнів у групах з урахуванням рівня розвитку пізнавальних процесів), інтегративні (поєднання дидактичних та особистісних аспектів математичного розвитку школярів), інноваційні (орієнтовані на упровадження новітніх технологій навчання). Проектування виступає важливим інструментом для розробки педагогічних проектів, що забезпечили б неперервність засвоєння математики у початкових класах. Проектування передбачає існування окремих моделей-претендентів в організації навчання молодших школярів математики, складання яких залежить від концептів математичної освіти. Основна мета проектування полягає у створенні проекту-програми з чітко визначеними приписами, зорієнтованими на підготовку учнів до вивчення математики. Дидактичний концепт проектування спрямований на розвиток пізнавальної активності та математичного мислення учасників навчального процесу. Проектна область містить компоненти: а) змістовий, що описує узгодженість, співвіднесеність та перерозподіл змісту математичної освіти; б) операційний, який враховує вимоги стандартів математичної освіти відповідно до освітньої галузі «Математика» ДСПЗО. Інструментальна основа проектування передбачає системну реалізацію методичного підходу за принципами навчання. Уміння використовувати на практиці метод проектів є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний розвиток дитини в навчально-виховному процесі.
Здобуті в процесі реалізації проекту знання не лише набувають особливої міцності та усвідомлення, а й асоціативно пов'язані з отриманням задоволення, що стає поштовхом до нового пошуку. Вчитель активізує суб'єктивну позицію дитини в педагогічному процесі, виходячи з дитячих потреб і інтересів, вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів, стимулює дитячу самодіяльність. Цей метод сприяє актуалізації знань, умінь, навичок дитини, їх практичному використанню у взаємодії з довкіллям. Він стимулює потреби дитини в самореалізації, самовираженні, в творчій особистісно та суспільно значимій діяльності, дозволяє поєднувати в педагогічному процесі колективне та індивідуальне. Це технологія, яка забезпечує розвиток особистості дитини, дозволяє вести дитину сходинками розвитку - від проекту до проекту; Мотивація до начальної діяльності робить пізнавальний процес природним і значущим для кожної дитини. Дитина - маленький дослідник, який кожного дня робить відкриття. Цей дослідник користується методом спроб і помилок, вигадує власні способи пізнання навколишнього світу. І якщо створити умови для відкриття навколишнього, підтримувати ці відкриття, діти бажатимуть продовжувати вчитися, пізнавати, досліджувати, творити протягом усього подальшого життя. Отже, найвищою цінністю навчальної діяльності є дитяча ініціатива, пошукова активність, самостійне відкриття засобів і способів розв'язання завдань. Тому педагогу необхідно підтримувати й зрощувати пошукову активність, за допомогою якої можна сформувати в учнів уміння вчитися самостійно. Педагогічне проектування містить три етапи, на кожному із яких розглядаються та розв’язуються різні завдання. Перший, теоретичний, передбачає вивчення, обґрунтування та розробку моделей з використанням схем, знакових моделей, другий, пошуково-дослідний, – апробацію моделей-проектів в експериментальному просторі, аналіз результатів педагогічного експерименту, внесення змін до проекту переходу, які відображаються у конкретних рекомендаціях, а третій, практико-орієнтований, в адаптації доопрацьованої моделі проекту до практики, складання дидактичних програм освітньо-педагогічної діяльності. Проектування змістового компонента навчальної діяльності учнів здійснено на системі завдань, які передбачають формування мотиваційної сфери та активізацію пізнавальної діяльності учнів. До системи завдань висунуто вимоги: інтегрованості (розвиток цілісних уявлень про основні математичні поняття, які визначені програмою); відповідності меті (урахування прикінцевих результатів навчання молодших школярів математики); перспективності (планування процесу навчання математики учнів з урахуванням вимог суміжних етапів). Складання дидактичного проекту з навчання молодших школярів математики розпочинається зі складання зразку-проекту (теоретичний аспект) до його застосування для формування математичного мислення з певними характеристиками (практичний аспект). Подамо план-зразок навчального проекту, у якому в основній частині подаються фрагменти уроків, система завдань або проблемних ситуацій навчаючого спрямування.

ПЛАН-ЗРАЗОК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 

Автор навчального проекту:

Прізвище, ім’я та по-батькові………………………………………….….

Назва навчального закладу………………………………………………...

Місто, село…………………………………………………………………..

 Клас…………………………………………………………………………..

Характеристика навчального проекту

Назва проекту…………………………………………………………………..

Мета навчального проекту (полягає у створенні проекту-програми з чітко визначеними приписами, зорієнтованими на навчання математики молодших школярів)……………………………………………………………………….

Дидактичний концепт (спрямований на розвиток пізнавальної активності та математичного мислення учасників навчального процесу)…......................

Проектна область: · теоретичний аспект (вказати теоретичні положення, на яких базується методичний підхід щодо вивчення математики у початкових класах)…………………….…………………………………..………………….. ·

змістовий аспект (описує узгодженість, співвіднесеність та перерозподіл змісту ПКМ)…………………………

операційний аспект (враховує вимоги стандартів математичної освіти у початкових класах щодо формування обчислювальних, вимірювальних, геометричних, інструментальних, просторово-координаційних, креслярських, графічних навичок та умінь)……………………………………………….…. ·

практичний аспект (застосування на математичних знань, умінь та навичок для виконання практичних завдань)…

Інструментальна основа проекту (передбачає системну реалізацію методичного підходу за дидактичними принципами)……………………….

Науково-методичне забезпечення проекту (зв’язок з навчальними дисциплінами, суміжними до навчального проекту)…………………………

Інформаційно-методичне забезпечення навчального проекту (вказати документи про освіту, державні стандарти, програми, навчальні та методичні посібники, статті, друковані матеріали)……………………………………….

Наочно-методичне забезпечення проекту (засоби наочності, обладнання)……………………………………………………………………… Понятійно-категоріальна основа проекту (ключові слова, поняття)……….

Основна частина проекту

Результати попереднього діагностування (вербального, тестування, тематичної перевірки знань, умінь та навичок учнів, матриця навчальних досягнень учнів)………………………………………………………………….

Очікувані результати…………………………………………………………..

Проблемні питання …………………………………………………………….

Тематичні питання………………………………………………………………

Підготовча робота……………………………..………………………………...

Організаційно-методичне забезпечення (форми організації учнів)…………

Технологічно-методичне забезпечення (технології навчання, які використовувалися для досягнення мети навчального проекту)…………….

Процесуальна реалізація проекту (планування видів роботи з учнями, структурування змісту навчання математики у початкових класах, упровадження робочого проекту у навчальний процес)……………………….

Контрольно-оцінна діяльність (визначення рівнів засвоєння навчального матеріалу школярами, контроль діяльності учнів, розробка та реалізація коригувальних процедур)………………………………………………………..

Прикінцева діагностика (порівняння очікуваних та реальних результатів навчання математики молодших школярів) Висновки на основі аналізу навчального проекту, його упровадження, самоаналіз навчально-педагогічної діяльності…………