Фадєєва Т. О., доцент Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка

 

      Формування основ інформаційної культури як певної інтегративної якості мислення молодших школярів відбувається при оволодінні учнями елементарними знаннями з інформатики, підтриманні навчального діалогу з комп’ютером та розвитку алгоритмічного стилю, інформаційної інтуїції і творчості на тлі усвідомлення інформаційної картини світу. Інформативно-пізнавальне оточення учнів початкових класів, динаміка якого віддзеркалює процеси соціальної модернізації, знаходиться на межі конфліктів методичних підходів щодо співвідношення здоров’язберігаючих технологій та технологій навчання з ухилом на формалізацію інформаційних потоків. Збільшення питомої ваги інформаційних повідомлень з різних джерел вимагає від учня володіння на достатньому рівні умінням критично ставитися до інформаційних даних, точно відображати сутність повідомлень, переробляти, зберігати та відтворювати інформацію. Розвиток мислення молодших школярів з такими характеристиками можливо здійснювати при викладання математики у режимі мотиваційного стимулювання, інформатичної різноманітності навчальних завдань, фіксації опорної інформації та методичного забезпечення формування індивідуального пізнавального досвіду у математичній діяльності. Інформація, як об’єкт вивчення дитиною, сприяє зняттю мотиваційного конфлікту, складанню програми дій у внутрішньому плані та реалізації у зовнішньопредметній діяльності, вирішенню надситуативних пізнавальних завдань, формуванню евристичного потенціалу, а в результаті – виходу на інформаційний режим двостороннього навчального діалогу. Інформаційне середовище молодших школярів пропорційно (прямо чи обернено) впливає на формування особистісного освітнього ядра, оскільки міра повноти, достовірності, новизни та цінності інформації розвиває пізнавальні процеси, активізує світоглядну позицію, збагачує навчально-пізнавальний досвід учня. Динаміка інформаційних потоків змінює внутрішній світ дитини в цілому, а в " лоні” цілого і окремих сторін особистості. Це оволодіння азами інформаційної культури (умінням аналізувати, декодувати, обробляти, конкретизувати, ущільнювати, узагальнювати інформацію), елементами комп’ютерної грамотності, основами операційно-алгоритмічного та функціонального стилів мислення, умінням здійснювати самоуправління джерелами інформації, підтримувати навчальний діалог з ПК.

     Класифікацію завдань математичного змісту для формування основ інформаційної культури у молодших школярів здійснено за їх дидактичним навантаженням, а саме: · на обчислення з функціями навчання (поєднання усних і письмових обчислень), контролю (перевірки правильності виконання завдань) та творчого застосування знань у програмі Калькулятор (доповнення, переформулювання); · геометричного змісту на побудову, вимірювання та обчислення, з логічним навантаженням у графічному редакторові Paint та Автофігури на панелі задач (побудову окремих фігур, на перетин фігур, виконання розфарбовування фігур чи їх спільних частин заливкою, користування інструментами олівцем, пензликом, гумкою); на виконання позиційних завдань та просторово-орієнтовану діяльність; · логічно-інформативні, які передбачають визначення істинності (хибності) висловлень з різних областей знань; · з логічним навантаженням, у яких виконання математичного завдання передбачає попередній аналіз умови за допомогою логічних операцій на конкретному навчальному матеріалі; · на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії); · на формування алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати у математичній діяльності алгоритми, які подаються послідовністю скінченого числа приписів та зорієнтовані на результат. Подамо приклади завдань на обчислення за допомогою програми Калькулятор. Для переходу до обчислювальної діяльності необхідно виконати послідовно такі дії: Пуск, Програми, Стандартні, Калькулятор. 1. Надрукувати приклади та обчислити:

28 + 4 =             71 – 35 =            47 + 29 =          6 2456 + 7296 =            809213 – 567328 =                23765 * 37 =

2. Вказати послідовність дій, обчислити та перевірити правильність результату.

(96 : 16 +58) : 8 =              346 + (298+ 154) – 113 =        16 : 2 + 21 + 48 =           (900 – 354) – 228 + 579 =                   (840 : 40 + 431) – 350 =          560 : 8 – (290 + 130) : 6 = 

3.Поставити дужки та перевірити правильність результату за допомогою помічника. 91 – 19 : 2 – 3 = 6 17 + 7 : 3 + 11 = 19 70 : 2 – 16 + 12 = 7

4. Поставити дужки та знаки дій і перевірити правильність результату за допомогою програми Калькулятор. 3...4...5...6...7... = 5 1 2 3 4 5 = 0

5. Перевірити двома способами правильність виконання обчислень: ((455 + 286) – 569) + 363 = 455

     Методичні ресурси графічного редактора Paint полягають у: а) формуванні в учнів позитивного ставлення до виконання завдань у процесі вивчення геометричного матеріалу на креслення фігур, друкування предметів, що розуміється як індивідуальний творчий процес; б) розвитку просторово-графічних умінь у молодших школярів на завданнях на просторово-координаційну діяльність (позиційних у термінах справа – зліва, вгорі – внизу; метричних у термінах більший – менший, вищий – нижчий) та при переміщенні геометричних фігур, при складанні малюнків; в) розвитку точності рухів при відтворенні зразка у репродуктивних, тренувальних завданнях та при виконанні творчих завдань, що передбачають реалізацію задуму, власного проекту діяльності; г) формуванні в учнів умінь працювати із панеллю інструментів або операційно-практичних умінь; д) розвитку логічних компонентів мислення, коли просторово-координаційні дії поєднуються із логічним аналізом предметної області та відношень між об’єктами завдання. Наведемо приклади завдань геометричного змісту для молодших школярів. Щоб перейти до виконання завдань геометричного змісту необхідно виконати дії: Пуск, Програми. Стандартні, Paint: а) на розфарбовування геометричних фігур:

1. Розфарбувати заливкою смужку трьома кольорами (синім, зеленим, червоним) так, щоб перша справа частина смужки була не червоною, а у центрі – синя. Назви кольори на смужці зліва направо, справа наліво.

2. Розфарбувати заливкою смужку, поділену на п’ять частин, трьома кольорами (синім, жовтим, коричневим) так, щоб однакові кольори не знаходилися поряд, а перша зліва частина була не червоного і не синього кольору. Знайди спосіб інакше розфарбувати смужку.

3. Розфарбувати заливкою чотири круги двома кольорами (синім, зеленим) так, щоб круги одного кольору поряд не знаходилися. Скільки способів розфарбувати круги? 4. Розфарбувати заливкою геометричні фігури (трикутник, квадрат, круг, прямокутник) різними кольорами (блакитним, рожевим, коричневим, жовтим) так, щоб круг був не жовтого кольору і знаходився між блакитною та коричневою фігурами, а коричнева фігура – між рожевою та жовтою. Якого кольору квадрат?

5. Розфарбувати заливкою геометричні фігури (квадрат, круг, трикутник, чотирикутник) різними кольорами (фіолетовим, рожевим, синім, зеленим) так, щоб посередині були не синя і рожева фігури, а круг знаходився між зеленою та синьою фігурами. Назви кольори фігур зліва направо. б) на побудову у графічному редакторі Paint:

1. Побудувати геометричні фігури. У лівому верхньому кутку робочого поля побудувати коло. У нижньому правому кутку побудувати трикутник, а над трикутником – чотирикутник. Овал побудувати зліва від трикутника. Назви фігури вгорі та внизу на робочому полі.

2. Побудувати геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, овал) так, щоб першим справа був овал, а першим зліва – не трикутник. Назви фігури зліва направо. 3

. Побудувати геометричні фігури чотирикутник, трикутник та круг, щоб круг знаходився між іншими фігурами, а першим справа був не трикутник. Назви фігури справа наліво.

4. Надрукувати робота, щоб тулуб був квадрат, голова – овал, ноги і руки – прямокутники, очі – круги, рот – трикутник, черевики – п’ятикутники.

     Доповни іншими деталями самостійно. в) на побудову та розфарбовування геометричних фігур:

1. Побудувати геометричні фігури квадрат, овал, п’ятикутник, щоб овал був першим зліва, а першим справа був не квадрат. Розфарбувати фігури, щоб п’ятикутник був не червоного кольору, а овал – не зеленого і не синього. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори фігур.

2. Побудувати геометричні фігури так, щоб зелений трикутник був першим зліва, а квадрат знаходився між п’ятикутником та кругом, жовта фігура – між зеленою та червоною, а п’ятикутник синього кольору. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори кожної фігури.

3. Побудувати геометричні фігури квадрат, овал, трикутник, прямокутник таким чином, щоб великі фігури знаходилися посередині і були одного кольору. Перша зліва фігура – не овал і вона не синього і не червоного кольору, перша справа фігура – не жовтого і не червоного кольору. Назвати фігури та їх кольори справа наліво.

4. Побудувати та розфарбувати геометричні фігури трикутник, квадрат, овал, круг чотирма кольорами – синім, зеленим, жовтим, червоним. Велика червона фігура знаходиться між кругом та овалом, а трикутник – зліва від синьої фігури. Круг знаходиться між зеленою та великою фігурами. Назвати фігури зліва направо. Назвати колір кожної фігури.

5. Побудувати геометричні фігури трикутник, шестикутник, круг, чотирикутник так, щоб справа від шестикутника була тільки синя фігура, а червоний трикутник знаходився між жовтою фігурою та кругом. Яким кольором розфарбуєш круг? Назвати фігури справа наліво. Якого вони кольору?

6. Побудувати геометричні фігури трикутник, квадрат, овал, круг та розфарбувати їх чотирма кольорами – синім, зеленим, жовтим, червоним. Велика червона фігура знаходиться між кругом та овалом, а трикутник – зліва від синьої фігури. Круг знаходиться між зеленою та великою фігурами. Назвати фігури зліва направо. Назвати колір кожної фігури. 7. Побудувати геометричні фігури так, щоб зелений трикутник був першим зліва, а квадрат знаходився між п’ятикутником та кругом, жовта фігура – між зеленою та червоною, якщо відомо, що п’ятикутник синього кольору. Назвати фігури зліва направо.

      Назвати кольори кожної фігури. г) на перетин фігур та розфарбовування спільної частини:

1. Побудувати геометричні фігури п’ятикутник та чотирикутник таким чином, щоб спільною частиною їх був трикутник. Розфарбувати трикутник заливкою блакитного кольору.

2. Побудувати два прямокутники так, щоб їх спільною частиною був прямокутник. Розфарбувати червоним кольором спільну частину. Розфарбувати синім кольором інші частини фігур. Назви геометричну форму інших частин.

    Логічно-інформативні завдання зорієнтовані на визначення істинності (хибності) висловлень з різних областей знань: Які із висловлень істинні? Які із них хибні?

Комп’ютер допомагає вченим у створенні космічних кораблів для польотів до інших планет Сонячної системи.

Комп’ютер може мислити і створювати власні програми діяльності.

Комп’ютер може „захворіти” і його лікують за допомогою антивірусних програм.

Комп’ютер – це пристрій, основне призначення якого полягає у виконанні обчислень з багатоцифровими числами. Дискета – пристрій для збереження та передачі інформації.

Крокодили харчуються комахами.

Динозаври – це тварини, які давно вимерли.

Кіровоградська область розташована у лісостеповій зоні.

У пустелі живуть білі ведмеді.

Дніпро впадає в Азовське море.

Префікс стоїть на початку слова. Наголос у словах ставить на першому складі Споріднені слова мають однаковий корінь. Префікс і прийменник – частини слова. Голосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі.

Всі квадрати – прямокутники.

Сума чисел 37 та 25 є число, яке більше за число 60.

Деякі прямокутники – квадрати. Добуток двох чисел завжди більше кожного із них.

Задачі з логічним навантаженням, у яких розв’язування передбачає виконання попереднього аналізу умови, встановлення закономірностей та формулювання висновків:

1. Встанови закономірність та продовж ряд: 7, 10, 13, 16, ... 1, 2, 4, 7, 11, 16, 22, ... 90, 83, 76, 69, 62, ... 1, 4, 5, 9, 14, 23, 37, ... 64, 56, 48, 40, … 3, 7, 15, 31, …

Закінчити речення, щоб висловлення було правильним: Різниця двох чисел дорівнює парному числу тоді і тільки тоді, коли ... Якщо доданки непарні числа, то їх сума – число ... Якщо помножити послідовно числа від 1 до 6, то у добутку буде ... нулів. Число ділитися на 2 тоді і тільки тоді, коли воно закінчується ... Якщо ділене збільшити у 4 рази, то частка ... Якщо зменшувана зменшити на 12 одиниць, то різниця ... Якщо дільник зменшити у 3 рази, то частка ... Якщо зменшуване збільшити на 7 одиниць, то різниця ... Якщо у чотирикутника всі сторони рівні, то ця фігура – ...

Завдання на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії). Наведемо приклади таких завдань.

1. Побудувати прямокутник найбільшої площі, якщо відомо, що його периметр дорівнює 16 см. Яка довжина сторін прямокутника?

2. Побудувати прямокутник найбільшого периметру, якщо відомо, що його площа дорівнює 12 кв. см.

3. Знайти найкоротший шлях. Старт Фініш

Завдання на формування операційно-алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати алгоритми у математичній діяльності, подаються послідовністю скінченого числа приписів, виконання яких приводить до знаходження очікуваного результату. Ознайомлення з поняттям інформації та способами роботи з нею, формування умінь складати та виконувати алгоритми займали основоположне місце у становленні основ інформаційної культури та комп’ютерної освіченості сучасної дитини. Достатній рівень розвитку операційно-алгоритмічного стилю мислення допомагає раціоналізувати навчальну діяльність, розвивати рефлексивність сприйняття комп’ютерної реальності, оптимізувати переробку інформаційних потоків та зберігати у знаково-семіотичній формі досвід соціалізації. У запропонованому варіанті формування основ інформаційної культури у дітей молодшого шкільного віку передбачено пропедевтичний етап, що передує виходу на комп’ютерний режим, та система роботи, розрахована на розвиток навичок користувача ПК у навчальному процесі початкової школи.

Алгоритм „угадування” задуманого числа. 1. Задумати число. 2. Додати до задуманого числа число 5. 3. Помножити отриману суму на число 3. 4. Відняти від одержаного числа задумане число. 5. Відняти число 15. 6. Поділити результат віднімання на число 2. 7. Відповідь – задумане число.

Алгоритм відгадування цифри різниці. 1. Задумати двоцифрове число, у записі якого різні цифри. 2. Поміняти місцями цифри задуманого числа. 3. Відняти від більшого числа менше. 4. Сказати цифру десятків. 5. Ведучий називає цифру одиниць та всю різницю.

Алгоритм записування чисел. Візьмемо для прикладу число 4538. 1. Число 4 помножити на 10. 2. Додати число 5. 3. Одержане число помножити на 10. 4. Додати число 3. 5. Результат додавання помножити на 10. 6. Додати число 8. 7. Прочитай число.

Алгоритм геометричного конструювання. Виконати побудови у графічному редакторові Paint за алгоритмом: Завдання А: 1) Побудувати квадрат. 2) Поділити його на чотири рівні частини. 3)Розфарбувати квадрат чотирма кольорами (синім, зеленим, червоним, жовтим). Якщо нижня справа частина не синього кольору, то над нею – червоного. 4) Зліва від зеленої – жовта частина. 5) Назви кольори рядка (справа наліво), стовпчика (знизу вгору). Завдання Б: 1) Побудувати трикутник. 2) Побудувати чотирикутник. 3) Якщо вони перетинаються, то розфарбувати їх спільну частину жовтим кольором. 4) Розфарбувати синім інші частини фігур. 5) Назвати утворені геометричні фігури. Завдання В: 1) Побудувати чотирикутник. 2) Відділити лінією один кут. 3) Розфарбувати палітрою синього кольору фігуру, яка утворилася. 4) Назвати нову фігуру. Завдання Г: 1) Намалювати трикутник, чотирикутник, круг. 2) Круг розфарбувати не блакитним і не червоним кольором. 3) Трикутник розфарбувати не рожевим кольором. 4) Назвати кольори геометричних фігур. Завдання Д: 1) Побудувати п’ятикутник; 2) Побудувати трикутник, що не перетинається із п’ятикутником. 3) Побудувати чотирикутник, який перетинається з обома фігурами. 4) Зафарбувати палітрою (червоним кольором) спільну частину. Завдання Е: 1) Побудувати чотирикутник. 2) Відділити лінією один кут. 3) Розфарбувати синім кольором фігуру, яка утворилася. 4) Назвати нову фігуру. Завдання Ж: 1) Намалювати трикутник, чотирикутник, круг; 2) Розфарбувати фігури трьома кольорами: червоним, рожевим, блакитним; 3) Круг розфарбувати не блакитним і не червоним кольором; 4) Трикутник розфарбувати не рожевим кольором. Назвати кольори геометричних фігур. ЗавданняЗ: 1) Побудувати п’ятикутник; 2) Побудувати трикутник, що не перетинається із п’ятикутником. 3) Побудувати чотирикутник, який перетинається з обома фігурами. 4) Зафарбувати спільну частину червоним кольором. Завдання К: 1) Вибрати на панелі інструментів „Многокутник” та намалювати корпус кораблика; 2) Вибрати на панелі інструментів „Чотирикутник” та намалювати матчу; 3) Вибрати на панелі інструментів „Олівець” та намалювати парус; 4) Вибрати синій колір для корпуса кораблика і „Заливкою” розфарбувати його; 5) Вибрати блакитний колір для паруса кораблика та розфарбувати його. Гру „Хід конем” можна запропонувати під час побудови таблиці. Спочатку учні будують таблицю, а потім заповнюють її. Фігура кінь на шахматному полі робить хід у вигляді букви „Г”. На частині шахматного поля 3х3 (малюнок зліва) цифрами від 1 до 8 пронумеровані ходи коня. Скільки всього ходів зробив кінь? Покажи кожний хід. Чи можна інакше обійти всі клітинки поля, окрім центральної, не пропускаючи жодної клітинки і не перебуваючи у кожній клітинці двічі? Прочитати зашифроване слово за допомогою ходу коня на малюнку.
Прочитати правило, Побудувати таблицю 3х3 та використовуючи хід коня. вписати у неї числа від 1 до 9 так, щоб квадрат був магічним. 
Серед загальнотеоретичних та методичних питань з проблеми формування основ інформаційної культури молодших школярів, які потребують подальшого вивчення слід назвати розробку робочого зошита з основ інформатики для початкової школи; обґрунтування засобів управління процесом навчання молодших школярів основам інформаційної культури; педагогічні основи підготовки дітей до діалогу „учень – комп’ютер” та формування комунікативних умінь при роботі із комп’ютером; уточнення поняття „інформаційна культура”, її складників для початкової ланки освіти; організаційно-технологічне забезпечення процесу навчання основам інформаційної культури; система роботи по формуванню операційно-алгоритмічного та функціонального стилів мислення; обґрунтування міри співвідношення формальних та аналогових складників у формуванні інформаційної картини світу; розвиток інформаційної інтуїції.