Фадєєва Т. О., Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка

УДК 371.134:373.31

 

    Формування професійно-методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів передбачає ознайомлення із напрямами та тенденціями розвитку початкової математичної освіти. Системність та ґрунтовність підготовки забезпечується упровадженням новітніх досягнень педагогічної науки та сучасної математичної освіти в Україні. Процеси модернізації орієнтують на розробку продуктивних підходів до організації процесу навчання математики молодших школярів з використанням технологій навчання: розвивальної, інтерактивної, проектувальної, інформаційної, ігрової.

     Формирование профессионально-методической компетентности учителей начальных классов предусматривает ознакомление с направлениями и тенденциями развития начального математического образования. Системность подготовки обеспечивает введение новых исследований педагогической науки. 

    The forming of professional-methodic competence of primary school teachers stipulates the acquaintance with trends and tendencies of primary mathematic education development. The system of education is provided by the introduction of new investigations of the pedagogical science. The modernization processes orient on the usage of modern technologies of the education of primary school pupils.

    Ключові слова: математична освіта, модернізація, технології навчання.

     Сучасні процеси розбудови початкової математичної освіти, хоч і мають свої особливості, невіддільні від процесів оновлення національної педагогічної та математичної освіти в Україні. Сучасна педагогічна наука вказує на напрями освітніх перебудов у теоретичній площині відповідно до державних стандартів та через практичне впровадження новітніх технологій навчання. Гуманітаризація та гуманізація, особистісно орієнтована модель навчання, реформування та модернізація складають актуальні концепти математичної освіти. Вони пов’язані з необхідністю забезпечити життєдіяльність математичної освіти, фундаментальність математичної підготовки, формування математичного стилю мислення, дієвість застосування математичних знань на широкому колі математичних завдань з теоретичним та прикладним змістом. Одним із соціальних замовлень щодо математичної підготовки, які виписані в освітній галузі «Математика» Державного стандарту початкової загальної освіти, є не стільки оволодіння ЗУНами, скільки розвиток мисленнєвих процесів або математичного мислення з певними характеристиками. Традиційна система навчання математики орієнтує на передачу знань, тоді як спрямованість на розвиток та оновлення навчального процесу початкової школи передбачає формування творчої особистості молодшого школяра.

      Модернізація розуміється як процес змін та вдосконалень навчального процесу на всіх його ступенях, які відповідають сучасним вимогам математичної освіти. Реформування – перетворення, зміни, перебудови певної сторони навчального процесу, які не змінюють основ існуючої системи (структури) математичної освіти. Отже, основна відмінність полягає у якості процесів перебудов освітніх процесів: модернізація передбачає зміни відповідно до освітніх перспектив математичної освіти, тоді як реформування – доповнення традиційної системи навчання предмету новими методичними підходами. Іншими словами, модернізація орієнтує на організацію математичної освіти з новою парадигмою, неперервність математичного розвитку учнів, формування математичної культури молодших школярів. Реформування співвідноситься з формалізацією математичної освіти, переважанням технологічного вдосконалення методу над змістом математичної освіти.

      У сучасних процесах модернізації початкової математичної освіти слід виділити такі підходи:  Теоретико-методологічний – підхід, при якому розроблені теоретичні основи розвитку математичного мислення, тобто існує педагогічна теорія, яка дозволяє визначити обсяг математичних знань в межах загальноосвітньої та вищої освіти, обґрунтувати застосування засобів та методів навчання з гарантованими результатами. Переважає раціональне над ірраціональним. Організація навчального процесу за цим підходом гарантує засвоєння математичних знань учнями початкових класів як культурного досвіду людства. Інтуїтивно-практичний – підхід, відповідно до якого математична освіта будується на емпіричному досвіді та з опорою на досвід попередників. Він зорієнтований на засвоєння учнями сукупності математичних понять, законів і переслідує практичну мету: навчити виконувати математичні операції, розв’язувати математичні задачі, будувати геометричні фігури, доводити теореми тощо. Когнітивний – підхід, який передбачає моделювання дидактичних ситуацій, в яких оптимізується розумова діяльність вихованців, розвиток процесів мислення та інтелектуальних операцій. Кінцева мета – формування математичного мислення з новими інтегративними характеристиками. Інформаційно-логічний – підхід, у якому мислення та формування функцій навчання розглядається з позицій інформатики, тобто як форми та методи роботи з навчальною інформацією, у тому числі і математичною. Вивчення її особливостей з позицій кодування, переробки, зберігання, декодування. Сюди відносимо і роботу з ПК, особливості навчального діалогу „суб’єкт навчання – комп’ютер”.

      Упровадження у практику початкової школи Державного стандарту початкової загальної освіти по-новому ставить питання навчання математики молодших школярів, а саме: формування математичного мислення молодших школярів та формування особистості, здатної до математичної діяльності. У професійно-методичній підготовці майбутнього вчителя передбачається використання цільового проектування для розвитку математичного мислення, інтерактивних технологій для становлення комунікативних характеристик, ігрових технологій для формування досвіду продуктивної діяльності, технології складання нестандартних задач для організації навчально-творчої роботи учнів початкових класів, інформаційних технологій для ергастичного та комп’ютерного варіантів формування основ інформаційної культури молодших школярів.