Тетяна Фадєєва

       У статті подаються модель формування професійно-методичної компетентності вчителя початкових класів та результати практичного впровадження новітніх технологій навчання у вікладанні курсу «Методика викладання математики в початкових класах».

       Оновлення та перебудова безперервної системи освіти спрямовують на підготовку для сучасної школи вчителя початкових класів, Який володіє новітнімі концептуальним і методологічнімі засідками викладання, технологіямі навчання, має достатно розвинені педагогічний світогляд та переконання. Сьогодення вімагає від вчителя початкових класів високої майстерності, професіоналізму, Уміння творчих підходіті до розв'язання проблем навчання молодших школярів окремих навчальним предметам. Проблему формування професійно-педагогічної компетентності розглядали учені В. І. Євдокімов, І. А. Зязюн, Н. В. Кузьміна, О. Г. Кучерявий, А. К. Маркова, В, О. Сластьонін та інші.

      У методічній підготовці вчителя початкових класів формування професійно-педагогічної компетентності для викладання математики молодшим школярам передбачається урахування сучасних тенденцій розвитку математичної освіти, нової парадигми початкової математичної освіти, теоретичного доробки щодо впровадження новітніх технологій та реалізації особистісно-зорієнтованого навчання. У працях М. В. Богдановича, Л. М. Дутко, М. В. Козака, Г. Копернік, Я. А. Короля, Л. П. Кочіної, Н. П. Листопад, В. М. Московченко, Л. Штабової досліджуються питання програмного забезпечення процесу навчання математики за різнімі методичний підходамі.

        Аналіз науково-методичної літератури з проблеми професійно-методичної підготовки вчителя початкових класів дозволяє дійті висновку про ті, що не здобули належної уваги вивчення питань змісту, структури професійно-методичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

       Серед цілей статті назвемо: дослідження пріорітетніх напрямів формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів; обгрунтування доцільності використання у навчальному процесі вищої школи сучасних технологічних підходів для викладання предметів математичного циклу.

       Визначаючи професійно-методичну компетентність як базову складова фахової підготовки вчителя початкових класів, вкажемо на основні Її характеристики: крітічність мислення; здатність до аналітико-дидактичної діяльності; володіння процесуальних та проектно уміннямі з використанням технологій навчання в організації продуктівної педагогічної освіти. Базовим напрямом удосконалення викладання методичної дисципліни вбачаємо у створенні предметного середовища, побудованого на ІНТЕГРАЦІЇ курсів теоретичних основ математики та методики викладання початково курсом математики. Єдність та неперервність професійної підготовки майбутніх учителів забезпечується виконанням завдання, а саме "чітко візначіті компетенцію майбутнього вчителя з шкірного блоку професійної підготовки" [3, C. 3]. Інтеграція суміжних курсів полягає у збліженні змістовіх ліній підготовки фахівця, організаційно-методичного забезпеченні процесу формування у студентів цілісної системи знань з математичних дисциплін. Вибір в інтегрованому навчанні провіднім предметом методичні дисципліни дозволяє формуваті у майбутніх учителів знання з якісно новими характеристиками: високим рівнем узагальнення, мобільності та дієвості при застосуванні у нових умовах педагогічної діяльності, усвідомленості та ПРОДУКТИВНОСТІ результату педагогічної роботи. Структурування змісту спорідненіх дисциплін полягає у встановленні змістовіх ліній ІНТЕГРАЦІЇ. Одна із них передбачає обгрунтування вибору базових тим, розробку програм планування за принципом спорідненості і взаємодоповнюваності та засобів управління процесом навчання студентів, а інша - формування в учасників навчального процесу ПРОФЕСІЙНИХ навичок і умінь, розвитку творчих здібностей і культури педагогічної діяльності. Диференціація на зовнішню та внутрішню ІНТЕГРАЦІЇ у довгострокову плануванні навчального процесу вищої школи дозволяє Одночасно враховувати дві лінії формування професійно-педагогічної компетенції майбутнього вчителя початкових класів. Структурування навчальної інформації, яка відповідає освітнім цілям та завдання підготовки вісококваліфікованого фахівця, реалізується на конкретних предметних носіях нової якості.

       Дидактичні забезпечення ІНТЕГРАЦІЇ курсів математичних дисциплін містіть такі блоки: змістово-інформаційній (зміст інтегрованого курсу, практико-орієнтована інформація про навчальні досягнення студентів, цільові параметри формування професійно-методичної компетентності); оперативно-діяльнісній (модель формування професійно-педагогічної компетентності, програмно-методичні забезпечення продуктивної навчання, засоби управління та контролю, проектування предметного середовища та впровадження інтегрованого навчання), коригувально-узагальнюючій (результати педагогічного моніторингу, поточний та тематичний контроль, аналіз результатів навчальної діяльності студентів). До змістовіх ліній ІНТЕГРАЦІЇ віднесено: теоретико-множиний підхід до означення цілого невід'ємного числа та формування обчислювальної діяльності молодших школярів; поняття «функції» та становлення функціонального мислення; логіка вісловлень та розвиток пошукова структур математичного мислення тощо.

      Наступний напрямом реалізації прикладного аспекту формування професійно-методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів віступає використання сучасних технологій навчання, спрямованих на збліження теорії розвитку початкової математичної освіти з практикою підготовки фахівця. Технологічний аспект полягає у реалізації в навчальному процесі цілей удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів на рівні «бакалавр» за допомога формування єдності теоретичних знань і практичних навичок, тобто формування професійно-методичної компетенції. Технології навчання, що розглядаються не ізольовано, а у системі методичної підготовки фахівця, забезпечують концептуально неперервність освітнього простору початкової та вищої школи. У процесі підготовки студентів до професійної діяльності нами були вікорістані технології: · дидактичного проектування, основна мета якого полягала у створенні проекту-програми з чітко визначеними приписах, послідовність виконання якіх зорієнтована на формування професійно-методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

       Дидактичний концепт проектування спрямовувався на розвиток пізнавальної актівності та самостійності студентів у складанні та реалізації навчального проекту. Проектна область містіла компоненти: а) змістовій, що опісував узгодженість, співвіднесеність та перерозподіл змісту методичної підготовки та початково курсом математики; б) ОПЕРАЦІЙНИЙ, Який враховував вимоги стандартів початкової математичної освіти та підготовки вісококваліфікованого фахівця у ВНЗ. Проектування змістового компонента полягала у складанні системи методичних завдань до певної тими, виборі засобів управління та способів контролю за навчальним досягнення студентів, Тоді як ОПЕРАЦІЙНИЙ - у формуванні дидактичних, організаційніх, проектувальніх, прогностичних навичок та умінь творчого ЇХ застосування. Навчальний проект, який складалися кожним студентом, містив відомості про автора, провідні характеристики (назву; цілі; опис дидактичних концептів; проектно область у теоретичного, змістовому, операційному та практичному аспектах; інструментальну основу проекту; науково-методичні, інформаційно-методичні, наочно- методично забезпечення; понятійно-категоріальну основу), основну частину з таким складових як попереднє діагностування, проблемні питання, організаційно-методичну та технологічно-методичні забезпечення, шляхи процесуальної реалізації проекту, контрольно-оцінну діяльність та завершальну частину (прікінцева діагностика, моніторинг, висновки, самоаналіз діяльності вчителя). ·

     Ситуаційного моделювання або дослідження моделей окремих етапів формування професійно-методичної компетенції майбутніх учителів початкових класів, упровадження ЇХ у навчальний процес з наступний аналізом ефективності використання. Дискретні оцінювання результатів педагогічної діяльності співвіднесено із такими крітеріямі технологічності як керованість та гарантованість. В управлінні етапами роботи, що складають повний цикл дидактичного проектування, ситуаційне моделювання у навчальному процесі виконує коригувальну функцію. · Інтерактивні форми  навчання, коли у спеціально організованому навчальному процесі студенти, об'єднані спільною метою, у корпоративній діяльності здобувають нові знання на засадах взаємної відповідальності і підзвітності, позитивної конкуренції та взаємозалежності. ·Ігрові, що передбачають залучення студентів до активного навчання. Переваги надавала окремих технологіям, а саме: дидактичним, стрижнем яких виступає навчальна проблема; діловим, основою яких виступали рольова гра або драматізація; проблемної виклад конкретних навчальних тем початково курсом математики. На практичних заняття вікорістовується кейс-метод, Який передбачає створення викладач проблемних методичних ситуацій (формулювання проблеми; опис проблемної ситуації) та їх розв'язання студентами (аналіз ситуації; вибір сітуаційніх вправ з подальшим обгрунтування; складання фрагментів уроків та Проблемні демонстрації). Проілюструємо застосування новітніх технологій у навчанні студентів складання математичної казки, яка досить часто вікорістовується у роботі із шестірічнімі першокласнікамі. Складання казки передбачає три етапи роботи: 1) складання казки за інструкціямі, тобто за чітко визначеними героями казки та математичних знаннями. Це репродуктивний, відтворювальній етап роботи. Наприклад, герої казки «Лис та журавель» та відношення «вище - нижче» або ЦІ ж герої та відношення «довше - коротше», 2) продуктивний етап у складанні математичної казки полягає у тому, що учасникам пропонується розробіті сюжет для героїв різніх творів для дітей та для певних математичних відношень у нових умовах. Потрібно розробіті діалог, монолог для героїв на тлі математичного боці сюжетної лінії задачі, коли учасники спільно планують сюжетно-образну канву гри, розробляють драматургію або "вихідні" параметри ігрового проектування, визначають послідовності подій, встановлюються причини явища, будують ігрові моделі Завершення казкової ситуації з обов'язковим внески шкірного учасника в ігровий процес. При плануванні казки СЛІД вікорістовуваті потенціал казки, як-от: перенесення сюжету на новий об'єкт; виконання ролі у новій казковій ситуації; заміна ігровіх дій на Казкові; гіперболізація певної ролі у казці; виведення другорядної ролі на перший план (зміщення акценту сценічного) ; виконання режісерської гри за правилами завдань дозволяє; створення ігровіх сюжетів та їх рольової інтерпретації; побудова образу предмета, героя по пам'яті, Якщо: герой, предмет добре Відомий дітям або раніше з ЦІМ предметом діти НЕ працювали, але ВІН Відомий дітям із власного досвіду ; виконання гіперболізації або загострення уваги учня на певних характеристиках рис та дій героя казки; створення вігаданого образу за певних властивостями, 3) етап Режисура та драматургії, коли учасники складають математичне казку та реалізують Її у рольовій грі. Передбачається використання у повній мірі можливостей стімулюючої функції гри, коли режисура (діяльність по реалізації ігрового задуму) адаптована до пізнавальніх можливостей учасників. У запобіганні віснаження ігрової ініціативи використовувалася методичні підходи, щоб у будь-який момент могло бути змінене (збільшене, зменшене) ігрове навантаження ролі чи сюжетної лінії гри. Предметна область: герої казок; диференціація героїв за виховних потенціалом (позитивні, Негативні); математічні поняття, відношення, геометрічні форми; тими програми з математики. Проблемною область: формування емоційно-оцінніх якости особистості дитини на основі протіставлення позитивних та негативних рис героїв; Абстрактний та логічний аспекти змісту навчання математики учнів початкової школи тобто формування знаково-сімволічної функції у молодших школярів; Поєднання розвитку інтересу до математики з дидактичних цілямі навчання математики у початкових класах. · Складання нестандартних завдань, яка полягає у візначенні: концептуальної ідеї (залучення студентів до діяльності самостійного і обґрунтованого складання завдань з логічнім навантаженням); ідентіфікаційної основи (ціннісніх аспектів підготовки вчителя, змісту навчання, функціональніх характеристик), процесуальне-діяльнісної частини (виборі параметрів задачі , зв'язків між ними, складанні нестандартної задачі). У технологічному підході щодо складання нестандартних завдань основними параметрами нами Визначено об'єкти дії як операторно основа у складанні сюжетної лінії задачі та кількість об'єктів; відношення (кількісні, просторові, часові, за завбільшки, подільності, логічного слідування, порядку) та порівняльна характеристика предметів; логічні структури, форми та прийому мислення. У складанні нестандартних завдань нами обрана їх класифікація за змістовімі лініями математичного розвитку молодшого школяра: на сенсорний розвиток; формування алгорітмічності мислення; на просторово-координаційну діяльність; на логічність мислення; на операційність мисленнєвих структур; на гнучкість мислення, а саме на розвиток прямого та оберненого ходу розмірковувань. · Інформатизації математичної освіти, до змісту якої увійшлі питання актуальності формування основ інформаційної культури молодших школярів, програмного забезпечення викладання основ інформатики у початкових класах, розробки методичних завдань для початкової школи. · Дотримання блочної структури заняття, серед яких такі обов'язкові етапи як ціннісно-проектувальна частина, попереднього опитування (перевірка домашнього завдання, математичний диктант, усне опитування теоретичних питань теми), організаційно-процесуального частина та контролюючі. · Проведення науково-практичних конференцій з актуальних проблем методики викладання математики у початкових класах, а саме: проблема підручника з математики для початкової школи, структурно-логічний аналіз підручніків з математики; порівняльний аналіз методичних підходів різніх авторів до складання підручніків, реалізація технологічного підходу для вивчення математики молодшого школяра. · Використання роботи у парах на різних етапах практичних зайняти з методики викладання математики. Наприклад, хлопця робота під час перевірки самостійної роботи, при складанні фрагментом уроку математики, робота у парах при виконання домашнього завдання. У подальшого вивченні досліджуваної проблеми до перспективних напрямів віднесемо розробку програм удосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів на засадах диференційованого навчання.

Бібліографія 

1. Євдокімов В., Луценко В. Особістісній підхід як крітерій інноваційності педагогічної технології / / Наукові записки. - Випуск 32. Частина 1. - Серія: педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім .. В. Винниченка, 2001. - С. 21 - 26.

2. Кучерявий А. Г. Професійне самовиховання майбутніх педагогів у процесі їх цілісної підготовки: [Монографія]. - К.: Вища шк., 1999. - 224 с.

3. Савченко О. Удосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи / / Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 1 - 4.